Учасниця програми «Навчай» Ольга Коваль переїхала з Києва до села Першотравневе Одеської області. Два роки вона працювала вчителем англійської мови в місцевій школі.
Про програму «Навчай» Ольга Коваль разом зі своїм хлопцем дізналися випадково — розповіли знайомі хлопця.
«Ми просто знали, що така програма існує у світі, а коли вона з’явилася в Україні, то зацікавилися. Але, якщо чесно, не було особливого бажання податися одразу. Ми довго думали», – каже Ольга Коваль.
Тоді дівчина працювала в Міжнародній Британській Школі в Києві.
«Мене цей досвід дуже вразив. Я бачила, що дітям було цікаво ходити до школи, що у них було багато можливостей для розвитку, а уроки не були каторгою. Я пам’ятала свій досвід університетської практики в школі — це були небо і земля. Мені стало образливо, що така якість освіти є доступною лише в школах, де навчання коштує неймовірних грошей. Адже, щоб досягти такого рівня, в плані ресурсів не так багато потрібно. Достатньо мотивації вчителів та їхньої готовності вкладатися», – додає дівчина.
Згодом Ольга Коваль згадала про програму «Навчай». Разом із хлопцем заповнили анкету в останній момент і чекали на відповідь.
«Нам пощастило і заявки обох прийняли. Ми навіть потрапили до одного села, жили разом і викладали в одній школі. Пам’ятаю, що дуже хотіла потрапити до Одеської області. Я родом із Луганська, потім жила в Києві. Хотілось вже спробувати щось нове — або пожити в Одеській, або у Львівській області. Так співпало, що ми потрапили до села, яке зрозташоване за 20 кілометрів від Одеси», – розповідає Ольга Коваль.
Дівчина викладала англійську, а її хлопець — історію. В навчальному закладі дуже часто змінювалися викладачі, кожен семестр. Учні навіть підрахували, що в них змінилися 8 викладачів з англійської мови.
«У багатьох дітей був низьких рівень знань. І підручники використовували вітчизняні. Я була шокована, побачивши ті підручники. Перший рік намагалася за ними працювати. В результаті залишила цю ідею. Почала шукати матеріали сама на кожен урок, ще й так, щоб це відповідало плану. На це витрачала дуже багато часу. Наступного року ми вже вирішили з іншою вчителькою перейти на британські підручники, які рекомендовані Міністерством. Ніхто з дітей не мав можливості їх купувати, звісно. Школа теж не могла собі дозволити їх придбати. Тому з іншою вчителькою ми шукали електронні версії, робили копії для дітей, інколи за свій рахунок», – каже Ольга Коваль.
У перший рік роботи дівчина проводила підготовку до ЗНО та ДПА, консультації для всіх бажаючих в якості безкоштовної позакласної діяльності. А вже на другий рік у школі відкрили простір, цьому сприяла організація Impact hub Одеса.
«Наш хаб — окрема кімната з комп’ютером, проектором, пуфиками-мішками. Ми з вчителями проводили там гуртки і заходи. Я — клуб настільних ігор. У нас було багато ігор вдома і я вирішила, що їх можна використати у школі. Діти поступово вчилися грати в різні ігри: починали з простих, наприклад, UNO, а потім розбирали більш складні — “Еволюцію”. Пізніше діти самі вибирали ігри, пояснювали правила один одному і навіть починали придумувати свої власні. Це їм допомагало розкритися», – додає Ольга Коваль.
Дівчина розповідає, що працювала в досить важких умовах у плані рівня знань і мотивації дітей, загального соціального контексту.
«Участь у програмі дала сильний поштовх розвитку мене як викладача. Я постійно перебувала в тонусі, багато чому навчилася від інших вчителів і сам досвід спілкування з ними був дуже важливим. Я також дізналася безліч нових методик викладання і роботи з групами, які я використовую зараз і розвиваю», – додає Ольга Коваль.
ГО «Навчай для України» — частина глобальної мережі Teach For All. Подібні програми існують в 59 країнах, всі працюють за єдиною моделлю. В Україні ця програма почала працювати в 2017 році. Її учасники — випускники вузів та молодь, яка пройшла відбір, — вчителювали в селах та містечках Київської, Львівської та Одеської областей.
Нещодавно програма оголосила набір учасників на 2021-2022 навчальні роки. Перед початком роботи в школі відібрані учасники проходять 6-тижневий тренінг з основ педагогіки, вікової психології та практику роботи з дітьми. А протягом двох років вчителювання з ними працюють ментори та методисти, учасники проходять щомісячні тренінги та обмінюються досвідом з колегами. Ті, хто не мають педагогічної освіти, мають можливість навчатися заочно в Київському університеті ім. Бориса Грінченка.
Учасникам виплачують зарплату і стипендію, що покриває основні витрати на проживання.
