Українські діти щороку проводять сотні годин у сховищах. Вони навчаються при світлі ліхтарика, допомагають розчищати завали та сумують за загиблими вчителями й однокласниками. І все ж у кожному регіоні діти продовжують сміятися, мріяти та будувати плани на майбутнє.
Учителі також втілюють стійкість — продовжують навчати, підтримувати, захищати.
У статті для наших партнерів із мережі Teach For All Наталія Еттен, CEO громадської організації «Навчай для України», розповідає, як програми з відновлення знань і навичок допомагають учням надолужити втрачене в навчанні, повернути надію та виховати майбутніх лідерів України. Вона також ділиться історіями українських освітян і дітей.
Кирило згадує: «Вночі дрон зруйнував мою школу». Його друг додає: «Один вибухнув за кілометр від мого будинку». Незважаючи на це, обидва присутні на додатковому уроці української мови. Для них навчання не обов’язок — це декларація того, що вони тут і їхнє майбутнє все ще має значення.
