Україна — одна з небагатьох країн у світі, де координацію гуманітарного реагування в освіті було передано від Кластера освіти до відповідних органів державної влади, і перша, яка зробила це в умовах активної повномасштабної війни.
У тексті пояснюємо:
- Що таке система кластерів, як вона активується, коли в країнах стаються масштабні кризи
- Чому цей досвід важливий не лише для України
- Хто входить до робочої групи при МОН, яка тепер відповідає за координацію гуманітарної освітньої підтримки наших дітей
Коли в країні стається масштабна криза — війна, стихійне лихо, руйнування державних інституцій — міжнародна спільнота реагує за чітким протоколом. Для цього з 2005 року ООН використовує кластерну систему: уряди звертаються по підтримку, гуманітарна допомога структурується за тематичними секторами – кластерами, кожен із яких координує визначена міжнародна організація. Серед них кластер охорони здоров’я, захисту, продовольства, інші — і є освітній кластер.
Ця модель застосовується в усіх країнах, охоплених кризою, зокрема в Сирії, Ємені, Судані. В Україні освітній кластер функціонує з 2014 року.
- Оцінка потреб: визначення масштабу та характеру потреб у сфері освіти на постраждалих територіях задля інформування ефективного реагування.
- Напрями фінансування: донори орієнтуються на кластер, вирішуючи, куди спрямувати кошти і як їх використовувати.
- Стандарти роботи: забезпечення того, щоб організації, які працюють у межах гуманітарного реагування, дотримувалися узгоджених підходів і підтримували стабільну якість своєї роботи.
- Розподіл ресурсів: визначення, хто і в яких регіонах працює, щоб уникнути дублювання і прогалин у охопленні.
- Спільна адвокація: відстоювання спільних пріоритетів у взаємодії з органами влади, міжнародними акторами та донорами від імені широкої гуманітарної спільноти.
Кластерна система — це тимчасовий механізм, який запускається тоді, коли державні інституції не можуть самостійно координувати реагування на кризу. Коли ж національні органи відновлюють свою спроможність, кластер поступово повертає їм функції координації та управління.
В Україні ж ситуація інша: попри повномасштабну війну, державні інституції продовжують повноцінно працювати, а система освіти функціонує навіть у прифронтових регіонах.
Оскільки держава зберігає спроможність ефективно працювати навіть в умовах війни, необхідність кластерної координації поступово зменшується —попри те, що війна триває. Саме це і робить українську модель унікальною.
Влітку 2025 року в Україні офіційно розпочався перехід координаційних функцій освітнього кластера до Міністерства освіти і науки України.
Це означає зміну базової логіки: від зовнішнього управління гуманітарним реагуванням — до внутрішнього координування кризи в освіті на національному рівні.
Держава має чітке розуміння ключових потреб учнів, вчителів та системи освіти загалом. Тож самостійна координація міжнародної підтримки дозволяє закривати потреби ефективніше та цілісно. Україна не делегує управління кризою зовнішнім структурам, а інтегрує міжнародну підтримку у власну систему координації.
Хто реалізує перехід? Для забезпечення переходу створено Тематичну робочу групу з Освіти в надзвичайних ситуаціях (ТРГ ОНС). Вона об’єднує 37 українських та міжнародних організацій під спільним керівництвом трьох співголовуючих організацій:
Міністерство освіти і науки України — забезпечує державне лідерство та стратегічний напрям гарантуючи, що координація ґрунтується на національній освітній політиці та пріоритетах..
Save the Children International — привносить міжнародну гуманітарну експертизу та технічні знання у сфері освіти в надзвичайних ситуаціях; підтримує зв’язки з ширшою міжнародною системою гуманітарного реагування.
ГО «Навчай для України» — українська громадська організація, яка представляє місцеві та національні організації і забезпечує передачу доказової бази польового рівня від постраждалих громад і шкіл до координаційних та управлінських процесів.
ТРГ ОНС є відкритою платформою для координації зусиль у сфері освіти в надзвичайних ситуаціях та підтримки забезпечення безперервності навчання.
На субнаціональному рівні у 2026 році координація у сфері освіти в надзвичайних ситуаціях продовжує здійснюватися через східний, північний та південний сабкластери, які забезпечують координацію гуманітарного реагування, обмін інформацією та узгодження діяльності партнерів під керівництвом ЮНІСЕФ та «Людини в біді».
ГО «Навчай для України» представляє національні громадські організації в Тематичній робочій групі «Освіта в надзвичайних ситуаціях» — і як співголова відповідає за те, щоб рішення групи відображали реальну ситуацію в освіті та школах.
Що це означає на практиці:
- Представлення інтересів та позицій місцевих і національних українських організацій, які є частиною ТРГ ОНС, але не мають статусу співголови.
- Реалізацію освітніх програм для учнівства, освітян та шкіл, зокрема в найбільш постраждалих регіонах.
- Безпосереднє фіксування реальних потреб у громадах та оперативне реагування на них.
- Передачу отриманих даних на рівень стратегічного планування та ухвалення рішень у межах ТРГ ОНС.
