З року в рік ГО «Навчай для України» реалізує програму лідерського розвитку через вчителювання «Навчай», залучаючи до освіти вмотивованих випускників ЗВО та досвідчених фахівців. Це люди, які готові на один або два роки переїхати у невеликі міста та села, щоб викладати в місцевих школах і реалізувати власний проєкт у громаді. Учасники приходять, щоб підсилити шкільний колектив, стати для дітей рольовими моделями та опорою, а натомість здобути досвід соціального впливу та відповідальної роботи, яка формує лідерські компетенції.
За роки існування програми «Навчай» 101 людина стала вчителем у 54 школах по всій країні, а понад 25 000 дітей отримали педагогів, які їх надихають.
Втім, шлях до шкільного класу пролягає через суворий відбір, який складається з 4 етапів. Його останній, найінтенсивніший етап, який триває 5 тижнів і готує учасників до вчительської професії, — Літній інститут.
Протягом цього часу майбутні освітяни проходять шлях від теорії до практики, занурюючись у життя вчителя та здобуваючи навички, необхідні для роботи в сучасній українській школі.
Для багатьох кандидатів цей шлях є справжнім викликом і виходом із зони комфорту, адже більшість із них ніколи не викладали професійно.
«До Літнього інституту приходять дуже різні люди. Але багатьох із них об’єднує одне: школу вони знають лише з власного досвіду учнів, — пояснює Оксана Ажнюк, керівниця відділу навчання і підтримки учасників програми “Навчай”. — Вони пам’ятають свої уроки, своїх учителів і те, як це було для них, але ще не знають, що насправді означає бути вчителем сьогодні».
Саме тому, за словами Оксани, Літній інститут стає для майбутніх освітян максимально інтенсивним зануренням у професію. Тут їм допомагають поглянути на освітній процес з іншого боку — очима вчителя, який створює безпечне середовище, планує уроки та шукає індивідуальний підхід до кожного учня.
Важливо, що програма підготовки є унікальним надбанням команди програми «Навчай», яка щороку вдосконалює його відповідно до українського контексту та актуальних викликів війни. Тож ця підготовка максимально відповідає потребам як майбутніх лідерів, так і дітей.
Перший тиждень навчання у Літньому інституті традиційно відбувається онлайн. Цьогоріч він тривав з 29 червня по 3 липня. Кандидати опрацьовували курс «Класний виклик» від ГО «Навчай для України» та Дія.Освіта, досліджували масштаби освітніх втрат в Україні, занурювалися в теорію лідерства та вивчали психофізіологічні особливості дітей. Вони крок за кроком розбирали етапи проєктного навчання, а також інструменти управління класом — як формувати довіру, встановлювати чіткі межі, вибудовувати інклюзивне середовище та культуру екологічного зворотного зв’язку.
Тиждень онлайн-теорії змінився початком офлайн-частини Літнього інституту, коли 4 липня майбутні вчителі-початківці зустрілися наживо у Львові, аби продовжити навчання.
Тепер робочий день кандидатів починається о 9:01 із чекіну команди і завершується вечірніми рефлексіями о 18:00. Фокус навчання зміщується на прикладні інструменти роботи. Учасники Літнього інституту розбирають тонкощі класрум-менеджменту та групової динаміки, вивчають тьюторинговий підхід і концепцію мислення зростання.
Окремий і надзвичайно важливий блок присвячений безпеці: від вивчення суворих політик сейфгардингу (захисту дітей), про які розповіла Христина Шабат, керівниця Центру гідності дитини при Українському католицькому університеті, до оволодіння навичками першої психологічної допомоги, з чим допомогла розібратися майбутнім вчителям.
«Складно було ще раз усвідомлювати, наскільки світ недосконалий. Буквально поруч зі мною була людина, яка прожила складний досвід у школі. Це жахає, але водночас приходить розуміння: роль вчителя полягає в тому, щоб дитина почувалася безпечно», — ділиться Сніжана Ніколаєва з Почаєва, яка раніше працювала керівницею фінансів та комунікацій у ГО, а тепер готується стати вчителькою англійської.
Ще одним важливим етапом став тренінг з ораторського мистецтва, який проводила комунікаційна директорка “Навчай для Украни” Оксана Зьобро. Дар’я Геращенко, у минулому мерчендайзерка зі Звенигородки (майбутня вчителька англійської), розповідає, що саме практичні поради допомогли їй подолати тривогу:
«Я запитала експертку, що робити, якщо тобі ставлять провокативні запитання. Вона відповіла: “Постав у відповідь запитання: а що ти зараз робиш? Це провокація?”. Експертка дала нам такі прості відповіді на такі складні запитання. Від серця відлягло».
Аліна Опрятова, в.о. керівниці програми «Навчай», пояснює, що ця інтенсивна жива зустріч — необхідний етап відбору, оскільки кандидати ще не є повноцінними учасниками програми:
«Цінність Літнього інституту полягає в тому, що він моделює реальну педагогічну практику в безпечному середовищі. Учасники експериментують із різними методами викладання, спостерігають за заняттями одне одного, отримують підтримку та зворотний зв’язок від методистів і менторів, аналізують власний досвід і вдосконалюють свої підходи. Це можливість не лише навчитися новому, а й побачити себе в реальній взаємодії з дітьми та усвідомлено зробити наступний крок у професії вчителя»
У період офлайн-частини Літнього інституту формується спільнота — одна з ключових цінностей програми «Навчай». Кандидати, а згодом учасники програми, стають частиною кола однодумців, встановлюють міцні зв’язки, беруть участь у внутрішніх та зовнішніх подіях спільноти, підтримують ініціативи одне одного.
Сніжана ділиться, що найбільшим відкриттям під час Літнього інституту для неї якраз стали люди:
«Я дивлюсь на них і надихаюся тим, що маю підтримку. Скільком людям не байдуже, що відбувається з освітою».
Цю думку підтверджує і Катерина Колмикова з Кропивницького, яка готується викладати математику. Головним здобутком інтенсиву вона називає відчуття приналежності:
«Усі ми знаємо, для чого ми тут. Я маю купу нових знайомих, які, ймовірно, стануть моїми колегами. Це просто відчуття того, що я роблю щось важливе поруч з людьми, які мають таку ж мету. Це про приналежність до “племені”»
Кульмінація Літнього інституту — це третій і четвертий тижні. Теорія закінчується — починається реальна школа. Під час Літньої академії — безкоштовного денного табору для школярів — кандидати вперше проводять заняття самостійно.
О 8:00 ранку — сніданок, о 9:01 — планірка вже безпосередньо у школі. З 9:30 до 13:45 кандидати безперервно працюють з школярами, проводячи по три уроки поспіль, а також налаштування та рефлексію з дітьми. Друга половина дня — це глибокий аналіз своїх помилок і перемог на дебрифах і сесіях з методистами. А з 19:00 і аж до 22:00 учасники сидять у конференц-залі, готуючи матеріали на наступний навчальний день.
«Це перший момент, коли ми можемо побачити учасників у реальній роботі: як вони взаємодіють з дітьми, як реагують на виклики, як працюють в команді, як сприймають зворотний зв’язок і чи здатні інтегрувати його у свою практику. Саме тому Літній інститут є етапом відбору, адже до цього ми оцінюємо потенціал, мотивацію, цінності», — пояснює в.о. керівниці програми Аліна Опрятова.
Практика з дітьми триває 2 тижні — цьогоріч це з 13 по 24 липня.
Останній, п’ятий тиждень інституту — час для висновків і фінальних рішень. Тут учасники вивчають, як влаштований підхід до взаємодопомоги та навчання у форматі «рівний-рівному», розбирають свої кола контролю та відповідальності, а також цілий день присвячують інтенсивному тренінгу з домедичної допомоги.
На цьому етапі кандидати також зустрічаються з директорами шкіл, отримують пропозиції працевлаштування та нарешті дізнаються, у які саме громади поїдуть працювати. Тож паралельно з відбором учасників триває й відбір шкіл — процес не менш прискіпливий. Школа-партнер має бути розташована за межами обласного центру, мати вакансії у 5–11 класах, укриття та не менше 100 учнів у середній і старшій школі.
Та головне, що шукає команда ГО «Навчай для України» — це шкільний колектив, який справді прагне розвитку закладу й відкритий до дітей та молоді. Кожна школа проходить власний шлях відбору: заявка, інтерв’ю в Zoom, візит наживо — і лише тоді, коли знайомство складається, представників школи запрошують на Літній інститут, де вони зустрічаються з майбутніми вчителями.
Літній інститут показує, що шлях до відповідального вчителювання не буває простим. Попереду — реальні школи, гамірні коридори та діти, які шукають підтримки, орієнтирів і віри у власні сили. І хоча цей шлях точно підкине чимало викликів, майбутні вчителі тепер знають головне: за спиною кожного з них є міцна спільнота однодумців, готовність діяти і палке бажання змінювати українську освіту вже сьогодні.
