Хто наші герої? Юлія — завідувачка бібліотеки; мама, яка виховує сина самостійно, адже чоловік працює далеко від дому. Михайло — син Юлії; каже, що вони з мамою схожі любовʼю до традицій та домашніх улюбленців.
Початок війни змусив родину залишити рідний дім і вирушити до Польщі, де вони знайшли тимчасовий прихисток. Михайло одразу адаптувався до нового середовища. Він паралельно навчався у двох школах: у польській офлайн та в українській онлайн.
«Я був найкращим з англійської серед усіх середніх класів», — розповідає хлопець із гордістю про навчання у Польщі.
Проте попри комфорт і підтримку в Польщі, їх із мамою завжди тягнуло додому.
«Мені не комфортно було залишатися за кордоном. Ми повернулися одразу після завершення навчального року, у 2023», — ділиться Юлія.
Тоді програма з подолання освітніх втрат «Освітній Суп» стала важливим етапом у житті Михайла.
Він захоплено розповідає про дружню атмосферу, сучасний підхід та професійність учителів. Каже, що навчання було «perfetto!», а ще про те, що йому вдалося познайомитися з іншими дітьми з різних куточків країни.
«Я відвідував додаткові заняття з української мови і математики. Було дуже весело, особливо під час ігор у Kahoot!» — каже хлопець.
Для Юлії «Освітній Суп» — це зразок креативного підходу до освіти.
«Все подано коротко, але по суті. Це значно цікавіше, ніж у звичайній школі, тому і позитивний результат від занять у сина я помітила дуже швидко», — зазначає мама Михайла.
Зараз, попри всі виклики на шляху, Михайло не лише добре навчається, але й активно розвиває свої хобі. Окрім музики та робото-техніки від організовує дитячі кінозали у бібліотеці — і це лише частина його захоплень.
«Щосуботи я вмикаю фільм на проекторі, а інші діти приносять смаколики. Останній раз ми дивилися “Чарлі і шоколадну фабрику”», — ділиться хлопець.
Історія Юлії та Михайла — це приклад стійкості та віри в освіту, яка показує, як важливо підтримувати дітей і створювати для них нові можливості задля подолання освітніх втрат.
