Ми завжди із захопленням читаємо історії вчителів і вчительок про те, як вони впроваджують тьюторингові інструменти у своїй щоденній роботі. Адже тьюторинг — це не лише про знання з математики чи мови. Це насамперед про довіру, емоції, підтримку й розвиток особистості. Іноді найважливіші зміни відбуваються саме під час таких розмов — щирих, теплих, несподівано важливих.
Так сталося і в історії Поліни Тараненко — учасниці тренінгу «Хвиля натхнення» та вчительки, яка вже активно застосовує тьюторингові практики на своїх заняттях.
Одного разу вона разом із учнями й ученицями говорила про таланти — про те, що вдається, що приносить радість, за що можна себе похвалити.
Про цю розмову Поліна розповідає у імпровізованому щоденнику.
Привіт, мене звати Поліна і я учасниця тренінгу «Хвиля натхнення». На одному з catch-up занять, присвячених темі талантів, я не очікувала, що звичайне, на перший погляд, обговорення виявиться настільки складним для дітей.
Учні, які зазвичай без упину щебечуть на перервах і активно відповідають на уроках, цього разу… просто замовкли і затихли.
«А які у вас таланти? Що приносить вам радість? За що вас хвалять?» — здавалося б, прості запитання. Але саме вони змусили дітей зупинитися і замислитися.
Дехто чесно зізнався:
хвалять лише за правильні відповіді на уроках.
А вдома — «Та ні… хіба що за гарні оцінки».
Так, були й ті, хто впевнено сказав:
«Мене часто хвалять — і вдома, і в школі!»
Але більшість одразу зауважили —
це швидше виняток, ніж правило.
І от тобі й відкриття! На наших заняттях ми часто говоримо про емоції, переживання та мрії. Тьюторський компонент побудований так, щоби кожна дитина почувалася важливою, щоби кожен і кожна мали простір бути собою й бути почутими.
Учні та учениці на цьому занятті ось так креативно зафіксували свій вміння та таланти:
Таланти — це не лише про оцінки. Це про унікальність, про дрібниці, які з часом можуть перетворитися на щось велике. Але чи буде це велике — добрим чи болючим — дуже залежить від нас, дорослих.
Тож, любі дорослі, хваліть своїх дітей! За щирість. За кроки. За старання. За те, ким вони є. Щоб кожна дитина знала: я — важлива!
