У прифронтовому Запоріжжі діти швидко вчаться розрізняти звуки: де грім, а де вибух; коли можна видихнути, а коли — краще не відпускати напругу. Їхнє дитинство складається з укриттів, повітряних тривог і навчання уривками. Вони живуть у стані постійної зібраності, яка ззовні виглядає як «все ок», але всередині часто означає втому, тривогу і відчуття нестабільності.
Цей емоційний фон не зникає, коли починається урок: він іде разом із дітьми в класи чи на екрани, забирає сили, впливає на концентрацію, памʼять і здатність вчитися. І з часом саме він стає однією з причин освітніх втрат — тих, що народжуються не лише з пропущених тем, а з життя в умовах постійної небезпеки. .
Команда амбасадорів ментального здоров’я для підлітків «Імпульс» Запорізького колегіуму «Елінт» прагне зробити зі школи простір, де можна бути почутими. Вони говорять з однолітками про спілкування без оцінювання, про емоції, які не потрібно ховати, і про підтримку, що народжується у взаємодії «рівний — рівному».
За перші місяці участі у програмі пʼятеро амбасадорок «Імпульсу» вже встигли реалізувати десятки активностей у своїй школі: від творчих занять для молодших класів до глибоких розмов про емоції, стрес і агресію. І головне — побачити щиру реакцію ровесників, для яких ці зустрічі стали безпечним місцем для самовираження.
Одна з таких активностей, яку вдалося команді провести перед новорічно-різдвяними святами, — «Скринька емоцій». Разом із п’ятикласниками амбасадорки створювали власні коробочки, у які діти могли складати щось хороше: думки, враження, слова підтримки для себе. В іншому класі учні робили паперові будиночки, які можна було підсвітити ліхтариком — і тоді всередині з’являлося світло.
З нами багато хто ділився зворотним звʼязком. Казали:
«Мені дуже сподобався цей урок і вайб», «Було цікаво робити коробочку», «Все дуже класно», «Помічниці — найкращі». Нас називали феями — думаю, це за добрий настрій і відчуття свята, яке ми принесли у класи з собою», — каже одна із амбасадорок.
Окрім творчих занять, команда регулярно проводить зустрічі про емоції — з п’ятими та сьомими класами, онлайн і офлайн. Формат простий, але дієвий: розмова, питання, спільні вправи, можливість висловитися.
«Ми помітили, що для багатьох дітей це важливий простір у школі, де їх слухають і враховують їхні почуття. Саме тому відгуки часто виходять за межі конкретної активності — діти підходять до нас у коридорах, обіймають, питають, чи ми прийдемо ще. Їм важливо, щоб з ними говорили про те, що вони відчувають. Про стрес, злість, тривогу. І щоб це було не зверху вниз, а на рівних», — діляться учасниці.
Під час однієї з таких зустрічей п’ятикласниця запитала про те, як справлятися з агресією.
«Тоді ми поговорили про те, що агресію не потрібно пригнічувати — її важливо проживати й перенапрвляти: у рух, спорт, малювання, навіть у прості дії на кшталт порвати аркуш чи побити подушку. Це маленькі, але дуже практичні інструменти, які допомагають зберегти безпеку для себе й оточення».
Команда також помічає ще одну важливу тему — нерозуміння між дітьми та дорослими. Діти часто говорять про те, що не завжди розуміють, за що їх сварять, і їм бракує пояснень. Амбасадорки бачать у цьому точку росту — і для дітей, і для вчителів, і для всієї шкільної спільноти.
«Імпульс» працює за принципом peer-to-peer — і це одна з його ключових цінностей. Підлітки легше відкриваються тим, хто ближчий за віком, кому простіше довіряти, з ким немає ієрархії.
Самі амбасадорки зізнаються: ця взаємодія надихає їх не менше, ніж дітей. Вони навчаються разом із учасниками занять, переосмислюють власні емоції, стають уважнішими до себе й інших.
«Нас надихають емоції дітей, їхні відгуки, їхня щирість. Коли вони просять ще зустрічей — ти розумієш, що це має сенс», — кажуть учасниці команди.
Попри складні умови — відключення світла, нестачу часу, скепсис деяких людей — команда не зупиняється. Навпаки, з’являються нові ідеї: працювати з різними віковими групами, залучати вчителів, будувати той самий «місточок» між дітьми й дорослими.
Наше завдання як дорослих – це не лише підтримувати разові активності дітей, а будувати процес, у якому підлітки вчаться говорити про себе, чути інших і підтримувати.
Бо саме з таких імпульсів починаються великі зміни.
- Тривала втома та стрес негативно впливають на когнітивні процеси: 41% підлітків мають труднощі з концентрацією уваги, 40% — із пам’яттю, а 34% — з мисленням.
- Попри те 44% опитаних мають високий рівень внутрішньої мотивації до навчання та відзначають. У цьому їм допомагають чітко визначені цілі, яких вони прагнуть, — здебільшого діти говорять про успішну здачу НМТ та вступу до ЗВО.
- Головним джерелом емоційної опори залишаються батьки — 44%, — а також друзі та ровесники — про це говорять 24% опитаних.
У дослідженні взяли участь 3415 підлітків віком 14–16 років, а також батьки, вчителі та шкільні психологи з 8 прифронтових областей України: Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської. Дослідження поєднало якісний і кількісний компоненти та дало змогу комплексно оцінити, як війна впливає на емоційний стан підлітків і їхню здатність навчатися.
Програму амбасадорів ментального здоровʼя «Імпульс» ГО «Навчай для України» реалізує у межах багаторічної програми стійкості 2024-2026 (MYRP) та фінансується Education Cannot Wait (ECW), глобальним фондом ООН, що підтримує розвиток освіти в надзвичайних ситуаціях і тривалих кризах. MYRP в Україні впроваджується за підтримки Міністерства освіти і науки України.
