Після тривалого дистанційного навчання багато дітей повернулися до школи з відчуттям, яке важко сформулювати словами, але легко впізнати: «Я не хочу і не можу вчитися».
Саме з цього стану — втоми, розгубленості й невпевненості — починається історія додаткових занять з надолуження знань.
«Я можу. І мені хочеться вчитися». Як завдяки додатковим заняттям діти починають знову вірити у себе


Уже понад рік Навчай для України спільно із Save the Children та за фінансування Європейський Союзвпроваджує проєкт з надолуження знань для дітей з Миколаївської та Херсонської областей.
Школи-учасниці разом з експертами напрацювали власні стратегії подолання освітніх втрат — а сьогодні вже втілюють їх у конкретних проєктах і заняттях, які допомагають повернути дітям віру в себе та навчання.
На додаткові заняття учні часто приходять із прогалинами у знаннях, емоційним виснаженням і страхом помилитися. Навіть теми, які раніше здавалися простими, можуть викликати тривогу.
«Деякі теми здавалися дуже складними. Я довго не могла з ними розібратися», — розповідає Анна, учениця.
«На уроках я боюся, що скажу щось не те й отримаю погану оцінку. Тому здебільшого мовчу», — додає Олег.
На заняттях з надолуження знань усе інакше. Тут не кваплять і не сварять. Тут можна ставити запитання, пробувати, помилятися — і знати, що тебе підтримають. «Атмосфера дуже дружня, і ми не боїмося помилитися», — кажуть учні.
У відгуках вони також зазначають, що вчителі знаходять час відповісти на всі запитання, а заняття не зводяться лише до повторення матеріалу: учні розбирають складніші приклади, практикуються на завданнях, подібних до контрольних робіт, і працюють в інтерактивному форматі, не схожому на звичайні уроки.
Поступово діти починають говорити — і в прямому, і в переносному сенсі.
– «Артем мав труднощі з українською мовою: плутав відмінки, не міг побудувати логічний текст. Завдяки заняттям він отримав можливість повільно й спокійно опрацьовувати складні теми, аналізувати власні помилки та одразу бачити прогрес. Уже за кілька занять Артем уперше підняв руку й прочитав свій власний текст», — ділиться Аліна, вчителька української мови.
Змінюється не лише поведінка дитини в класі, а й її ставлення до себе.
– «Він почав приносити додому зошит і з гордістю показувати свої роботи», — розповідає мама одного з учнів.
– «Знаєте, я тепер навіть думаю вступати на технічну спеціальність», — каже дев’ятикласник.
Те, що раніше здавалося непотрібним або «не для мене», поступово починає викликати інтерес.
– «Він каже: “Мамо, тепер я розумію, навіщо мені англійська — це реально цікаво!” Як мама, я дуже вдячна за те, що школа не просто навчає, а допомагає дітям відчути успіх, навіть якщо раніше щось не виходило. Цей проєкт показав, що кожна дитина може досягти результату, якщо поруч є підтримка», — ділиться мама учня 8 класу.
Найбільші зміни відбуваються всередині дитини.
– «Єва почала із задоволенням виконувати домашні завдання, більше слухати англійську музику, перекладати пісні й навіть спілкуватися з однокласниками англійською під час перерв. Але найважливіше — вона почала вірити у свої сили», — розповідає мама учениці.
Водночас додаткові заняття впливають і на атмосферу в класі загалом.
– «Діти навчилися працювати разом, розподіляти обов’язки та шукати рішення», — зазначає вчителька хімії. Навчання дедалі частіше виходить за межі шкільного дзвінка.
«На одному із занять з надолуження знань з англійської мови восьмикласники ділилися короткими історіями зі свого життя. Хтось радів, що тато нарешті приїхав у відпустку, у когось мама пішла захищати країну — і життя дитини повністю змінилося. Розмова була щирою та відвертою. Згодом ми помітили, що в більшості учнів є молодші братики й сестрички. І майже одночасно в усіх виникла ідея поділитися з ними новими знаннями — навчити трьох англійських слів. Так англійська вийшла за межі класу. Було весело й дуже по-справжньому», — згадує вчителька англійської мови.
Додаткові заняття з надолуження знань — це не лише про навчальну програму чи оцінки.
Це про момент, коли дитина вперше за довгий час думає:
«Я можу. І мені хочеться вчитися».















