ГО «Навчай для України» провела розмову з командою ГО «Вшануй» про те, як говорити з дітьми про втрату та формувати культуру пам’яті в освітньому середовищі.
Зустріч була присвячена складній, але важливій темі — як не замовчувати досвід втрати, водночас не травмуючи дітей. У центрі розмови — памʼять як простір, у якому дитина може знаходити сенс, підтримку та опору, а не лише формальність чи обов’язковий ритуал.
Під час події команда «Вшануй» розповіла про діяльність організації та її місію — розвивати культуру пам’яті в Україні. Окрему увагу приділили розмові з освітянами про те, як сьогодні в українських школах відбувається вшанування памʼяті, і чи відгукуються ці практики учням та вчителям.
Учасники зустріч поділилися власним досвідом: освітяни говорили про те, як у їхніх закладах проходять пам’ятні практики, з якими викликами вони стикаються та що допомагає зробити ці процеси більш чутливими до дітей.
Окремим блоком стало обговорення хвилини мовчання — як ритуалу, що може мати підтримувальне значення, але водночас ризикує втратити сенс, якщо залишається лише формальністю. Крім цього, команда «Вшануй» презентувала результати власного опитування та поділилася рекомендаціями щодо розбудови культури пам’яті в закладах освіти.
Зустріч охопила як теоретичні підходи, так і практичні інструменти, які можуть допомогти школам працювати з темою втрати більш уважно, чутливо й осмислено. Переглянути запис зустріч можна за посиланням.
Громадська організація «Вшануй», яка займається розвитком культури памʼяті в Україні, досліджує, як саме у школах сприймаються втілення різних практик памʼяті. Це можуть бути хвилини мовчання, памʼятні події, ініціативи в школі чи інші формати, з якими освітяни та діти стикаються.
Дорослі не завжди розуміють, як практики виглядають і відчуваються для дітей. Те, що здається правильним і доречним з нашого боку — боку дорослих, — може сприйматися зовсім інакше дітьми.
Тому команда хоче зібрати різний досвід і думки: що вам відгукується, що — ні, що здається щирим і важливим, а що — формальним або незрозумілим. Ще дуже цінно буде почути дітей. У формі для них є окремі питання — тож запрошуємо поділитися опитуванням із учнями.
На основі дослідження ГО «Вшануй» підготує рекомендації для шкіл — щоб практики вшанування памʼяті були більш чутливими і доречними насамперед для дітей.
Запрошуємо заповнити форму за посиланням.
Вона анонімна.
- Діти – співтворці памʼяті
- Всі ми маємо право на голос і право на мовчання
- Мова памʼяті має бути живою
- Памʼять – це не провина і не борг
- Фокус на житті, а не лише на загибелі
- Памʼятні дати – не єдиний час для памʼяті
- Памʼятні простори мають бути відкритими
- Менше драматизації
- Памʼять як дія
- Дорослі створюють умови і простір для емоцій дітей
