Освітні втрати українських підлітків формуються не лише через переривання навчального процесу — дистанційне навчання чи пропущені у звʼязку із тривогами або ж обстрілами уроки. На здатність вчитися впливає психоемоційний стан дітей: хронічний стрес, тривога та емоційне виснаження позначаються на увазі, пам’яті й концентрації. 41% підлітків мають труднощі з концентрацією уваги, водночас 44% опитаних мають високий рівень внутрішньої мотивації до навчання.
Це результати дослідження «Самопочуття та навчання підлітків в умовах війни», яке провели ГО «Навчай для України» спільно з дослідницькою агенцією Fama у межах багаторічної програми стійкості 2024-2026 (MYRP), що фінансується Education Cannot Wait (ECW) та впроваджується за підтримки Міністерства освіти і науки України.
Навчання під час війни: як стрес впливає на увагу, пам’ять і мотивацію підлітків. Дослідження ГО «Навчай для України» про вплив ментального здоровʼя підлітків на навчання.
20 січня, 2026 
ГО «Навчай для України»
У дослідженні взяли участь 3415 підлітків віком 14–16 років, а також батьки, вчителі та шкільні психологи з 8 прифронтових областей України: Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської. Дослідження поєднало якісний і кількісний компоненти та дало змогу комплексно оцінити, як війна впливає на емоційний стан підлітків і їхню здатність навчатися.
підлітків мають ознаки психічного неблагополуччя
демонструють депресивні прояви
— симптоми тривожності
— симптоми стресу
Цей стан безпосередньо впливає на когнітивні процеси, критично важливі для навчання. 41% підлітків мають труднощі з концентрацією уваги, 40% — із пам’яттю, а 34% — з мисленням. Понад дві третини респондентів відчувають проблеми з відтворенням і запам’ятовуванням інформації.
«Навіть за наявності мотивації підлітки часто не можуть ефективно включатися в навчальний процес через відсутність внутрішнього ресурсу», — підсумовує Ксенія Калина, проєктна менеджерка ГО «Навчай для України».
Дані свідчать: більшість підлітків хочуть вчитися, однак їм бракує психологічного ресурсу, підтримки та відчуття безпеки.
опитаних мають високий рівень внутрішньої мотивації до навчання
— зовнішню мотивацію
— перебувають у стані амотивації
Загалом рівень довіри до шкільних дорослих залишається критично низьким: значущими фігурами підтримки їх назвали лише 1% опитаних дітей. Натомість головним джерелом емоційної опори залишаються батьки — 44%, — а також друзі та ровесники — про це говорять 24% опитаних. Шкільні психологи відзначають, що діти вміють бути джерелом підтримки одне для одного, особливо у кризові моменти – вони знаходять потрібні слова і вислуховують своїх друзів.
Підлітки акцентують на потребі в емпатії, спільному досвіді та можливості звернутися по допомогу без формальностей і страху осуду. Саме це пояснює потенціал підходу «рівний-рівному», який дослідження визначає як один із найбільш прийнятних для роботи з ментальним здоров’ям у школах.
«Наші дані показують, що освітні втрати неможливо надолужити без урахування психоемоційного стану підлітків. Кожен п’ятий з них уже потребує додаткової психологічної підтримки, а більшість стикається з когнітивними труднощами. Без роботи з цими викликами навчання не може бути стабільним», — пояснює Ксенія. – як показує дослідження, 65% підлітків не втратили бажання розвиватися навіть в умовах війни. Їхньою головною опорою залишаються родина й друзі, тоді як школа часто не виконує функцію простору емоційної безпеки. Це означає, що робота з ментальним здоров’ям стає не додатком до освіти, а необхідною умовою її відновлення та стійкості».
ГО «Навчай для України», яка провела дослідження «Самопочуття та навчання підлітків в умовах війни», також започаткувала програму «Імпульс», що працює з ментальним здоров’ям підлітків у шкільних середовищах та базується на підході «рівний-рівному». Наразі в межах програми діють 10 шкільних команд, до яких залучені 50 підлітків-амбасадорів ментального здоров’я та 10 координаторів-учителів.
«САМОПОЧУТТЯ ТА НАВЧАННЯ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ ВІЙНИ»
