В умовах війни не всі діти мають рівний доступ до освіти, чимала частина й досі навчається лише онлайн, бо, наприклад, школа не має укриття або ж наближена до зони бойових дій. Змінюється і психологічний стан дітей. Усе це впливає на якість навчання та засвоєння знань.
Аби допомогти своїм учням заповнити прогалини з української мови, Наталія Демчук, вчителька української мови та літератури Головурівського ліцею Вороньківської сільської ради (Київщина), організувала в закладі заняття з надолуження освітніх втрат. Для цього вона попередньо пройшла навчання тьюторським інструментам у школі за фінансування Education Can Not Wait та отримала методичну підтримку для проведення занять з надолуження освітніх втрат від ГО «Навчай для України».
До викладання в школі Наталія Демчук працювала журналісткою. Та коли дізналася про освітні виклики, з якими через війну стикаються українські заклади освіти й самі учні, вирішила, що хоче бути корисною в цій сфері. Визначила, що може викладати дітям українську мову та літературу.
Своїм досвідом та порадами вона також поділилася з «Вчися.Медіа».
«Коли я познайомилася зі своїми п’ятикласниками, то була дуже здивована їхньою мотивацією до навчання. Діти були спраглі живого спілкування та підтримки, адже роки дистанційного навчання дали своє. Дехто з учнів мав потребу в додатковому вивченні матеріалу. Тому я вирішила організувати заняття з надолуження освітніх втрат з української мови. Але це не просто уроки української. Ці заняття про підтримку, комунікацію і створення комфортного середовища для навчання», – розповідає Наталія Демчук.
Що це за заняття?
Це спеціальні уроки, орієнтовані на те, щоб надолужити прогалини в знаннях зі шкільних предметів та приділити увагу соціально-емоційній підтримці дітей.
У листопаді 2024 року ГО «Навчай для України» за підтримки Education Can Not Wait провела спеціальне навчання тьюторських інструментів для надолуження освітніх втрат у школах для 29 вчителів, які вчителюють у сільських школах та невеликих містечках. Після навчання впродовж грудня-лютого вони самостійно провели близько 300 таких занять з учнями.
«Нам надали повноцінний пакет матеріалів для підготовки та проведення таких занять. Це інтерактивні вправи, навчальні відео, різні практичні завдання та теоретичні блоки, вхідне та вихідне тестування тощо», – ділиться Наталія.
До речі, посібники для надолуження освітніх втрат доступні кожному й кожній на сайті «Навчай для України» із шести предметів (українська мова, англійська мова, історія України, хімія, фізика та математика, яка ділиться з 7 класу на алгебру та геометрію). Кожен посібник – це:
- окремий курс або ж може інтегруватися на звичайних уроках;
- 24 уроки з конкретними методиками, вправами, маршрутними листами й картами предмета;
- підтримка для вчителів, фасилітаторів [спеціальних експертів – ред.] та волонтерів у сфері освіти.
Як організувати заняття з надолуження освітніх втрат?
За словами Наталії, спочатку потрібно провести вхідне оцінювання знань учнів, щоби зрозуміти, хто й на якому рівні перебуває, і кому справді потрібні додаткові заняття. Наприклад, це можуть бути тестові завдання, які допомагають визначити, як дитина орієнтується в програмі попереднього року навчання з певного предмета. Матеріали для вхідного тестування також можна знайти у посібниках від “Навчай для України”.
Потім вчителька комунікувала з самими учнями та їхніми батьками про те, чи хотіли б вони долучитися до додаткових занять і в який час їм було б зручно займатися. Водночас вона наголошувала, що взяти участь можуть усі охочі – навіть ті діти, які демонструють високий рівень знань. Адже під час занять однаково застосовується індивідуальний підхід.
«Керівництво мого ліцею також підтримало цю ідею, тож тепер я проводжу заняття з надолуження освітніх втрат для п’ятикласників два рази на тиждень після уроків як факультатив», – розповідає вчителька.
Як проходять заняття?
У ліцеї, де працює Наталія, вони відбуваються офлайн. Цікаво й те, що заняття триває годину (60 хв).
«Живе спілкування має значний вплив на навчання. Коли бачиш дитину наживо, можна краще зрозуміти її емоції. Це кардинально відрізняється від онлайн-формату, коли у Google Meet всі починають одночасно говорити або навпаки – сидять із вимкненими камерами. Офлайн дає можливість навчати дітей правильно спілкуватися, будувати свою думку, використовувати доречну лексику, розуміти контекст, давати слово іншим. Саме тому, якщо є така можливість, краще проводити такі заняття наживо», – акцентує Наталія Демчук.
Починати такі заняття вчителька радить із розумового перезавантаження, адже після уроків діти можуть бути втомленими та не дуже вмотивованими. Щоб налаштувати учнів на заняття, можна:
- провести фізкультхвилинку чи йогу для дітей;
- подивитися якийсь смішний короткий фільм;
- просто поговорити з дітьми про те, як вони почуваються і чим хочуть поділитися;
- запропонувати вправу «Криголам»: це коротка вправа, яка допомагає створити комфортну атмосферу в класі, залучити учнів до роботи та зняти напругу перед початком уроку чи заняття.
Приклади «криголамів»:
- «Два факти – одна вигадка»: учні називають два правдиві факти про себе та одну неправду, а інші мають відгадати, що вигадано.
- «Асоціації»: вчитель/ка називає слово, пов’язане з темою уроку, а учні по черзі кажуть свої асоціації.
- «Питання дня»: вчитель/ка ставить цікаве або жартівливе запитання, а учні відповідають. Наприклад: «Якби ви могли мати суперсилу, що б ви вибрали?».
Основна частина заняття
Тут на допомогу Наталії приходить посібник із готовими вправами та активностями від ГО «Навчай для України». Головне – чергувати різні види діяльності. Тобто не пояснювати лише правила, а урізноманітнити їх інтерактивними вправами, наприклад, використовуючи ігри в Kahoot, тести у ClassTime або ті завдання, які вимагають активної участі всіх.
«Я також помітила, що дітям подобається працювати руками – це допомагає їм краще запам’ятовувати матеріал. Наприклад, під час вивчення головних і другорядних членів речення ми використовували картки, де учні мали поєднати підмет із відповідним підкресленням (і так само з іншими членами речення). Це дало змогу учням наочно побачити структуру речення і краще її засвоїти», – додає вчителька.
Також, за її словами, ефективно, коли учні пояснюють щось одне одному – це теж допомагає краще засвоїти новий матеріал.
Завершується заняття обов’язково рефлексією
- або предметною (запитати в учнів, що вони сьогодні вивчили, що зрозуміли);
- або емоційною (як учні почуваються після завершення заняття).
«Головне – пам’ятати про індивідуальний підхід. Учні можуть мати різний рівень знань. Тоді в арсеналі варто мати вправи на різні рівні. Наприклад, поки одні учні лише опрацьовують правило, інші можуть його вже знати. Тоді останнім можна запропонувати вправи з вищого рівня, щоб їм не було нудно», – акцентує Наталія Демчук.
«Ще додам, що найцінніше в цих заняттях – це жива взаємодія та можливість підтримати кожного/-ну учня чи ученицю. Коли я бачу їхній прогрес, коли вони приходять і діляться чимось важливим для них, я розумію, що моя робота має значення. Діти хочуть бути почутими, і ці заняття надають їм таку можливість. Для мене це не просто навчання – це підтримка, мотивація і створення середовища, де кожен/кожна відчуває себе важливим», – підсумувала вчителька.
Авторка: Ірина Троян, журналістка «Вчися.Медіа»
Проєкт реалізується ГО «Навчай для України» в рамках програми «MYRPUA» за підтримки Міністерства освіти і науки України та фінансування Education Cannot Wait (ECW).
