Як надихнути учнів надолужувати освітні втрати з математики, якщо такі заняття відбуваються переважно після уроків? Для цього Софія Мишелова, вчителька математики у Великодимерському ліцеї, що на Київщині, застосовує різні методи: Small Talk (невимушена, легка розмова) на початку занять, гейміфікація, тренажери з вправами… А ще вона робить акцент на командній роботі.
Вчителька стала ініціаторкою додаткових занять із математики у своєму ліцеї, щоб заповнити прогалини учнів із різних тем. Для цього Софія пройшла навчання тьюторським інструментам у школі за фінансування Education Can Not Wait та отримала методичну підтримку для проведення занять з надолуження освітніх втрат від ГО «Навчай для України».
Софія поділилася досвідом та порадами з «Вчися.Медіа».
У математиці складно [читайте – нелогічно] переходити до вивчення нової теми, яка вимагає попередніх знань учнів, якщо їх немає. Через роки дистанційного навчання школярі отримали чималі освітні втрати, тож зараз, навіть у межах одного класу, діти можуть мати вкрай різні рівні підготовки, каже Софія Мишелова.
«Доводиться готувати низку диференційованих завдань, щоб закрити потреби всіх учнів у класі. Адже частині, яка вже має певне підґрунтя, буде нудно повторювати одне й те ж. А інша частина взагалі не зможе перейти до вивчення чогось нового, якщо немає бази.
Сюди додається і проблема з мотивацією. Бо діти, які не здобули певні знання, не мають історії успіху, їм складно та неприємно від того, що не вдається розв’язати якесь завдання, тож часто вони опускають руки», – ділиться вчителька.
Аби підтягнути рівень знань дітей, а разом і покращити їхній емоційний стан, Софія Мишелова упроваджує заняття з надолуження освітніх втрат зі свого предмета. Спочатку вона організувала літній табір, а з початком навчального року проводить такі заняття наживо у вигляді позакласної активності після уроків. Нині вчителька працює з дев’ятикласниками, хоча до занять можуть доєднуватися й інші учні за бажанням.
Які теми з математики є найважливішими, якщо говоримо про надолуження освітніх втрат?
За словами Софії, найважливішими є ті теми, які стають «інструментами» для всієї математики. Наприклад, дії з числами, рівняння, функції тощо. Особлива увага до множення стовпчиком.
Знання таблички множення – це базова річ, яка прискорює процес розв’язування задач та загалом розуміння математики. Але, на жаль, зараз дуже багато хто з дітей її не знає, бо, мовляв, завжди легше й швидше дістати калькулятор.
«Будь-яка складна задача, зрештою, зводиться до переліку простих дій. І якщо ти не можеш виконувати ці прості дії, то й складну задачу розв’язати теж не зможеш. Тому моє основне завдання під час надолуження освітніх втрат – працювати з цими базовими інструментами, які утворюють фундамент для вивчення подальших тем», – каже Софія.
Як організувати заняття з надолуження освітніх втрат із математики?
По-перше, потрібно знайти час і формат, який буде підходити й вчителям, і дітям.
«Переважно це виходить після уроків. Але тоді і я, і діти вже втомлені, а в них ще гуртки чи інші справи. Тому знайти відповідний час – це перший і найбільший виклик. Ідеально, якщо вдається поставити факультатив, який є в розкладі», – радить Софія Мишелова.
Не менш важливим є й формат таких занять. Вчителька каже, що в онлайні складно працювати, адже не завжди можна побачити, що дитина пише та як вона думає. Натомість під час занять наживо учня/ученицю можна одразу скоригувати, підказати, де помилка, та як її розв’язати.
По-друге, важливо мати власне бажання (як для вчителів, так і для дітей).
«Це не має бути з якогось примусу, адже діти одразу це відчувають. Часто в школах проводять такі додаткові заняття як факультативи. Тоді ця робота оплачується і відповідно більше мотивує вчителів», – каже Софія Мишелова.
Але не менш важливою, за її словами, є мотивація самих дітей. Яким би продуманим та цікавим не був урок, якщо дитина не розуміє, навіщо їй це все, то гарного результату не варто очікувати.
«Тому тут також потрібно поговорити з учнями та батьками про те, чого дитина хоче в майбутньому, чи потрібна їй, скажімо, математика для майбутнього фаху. Якщо дитина розуміє, навіщо їй це, вона сама знайде й час, і можливість займатися, звернеться до вчителів, попросить додаткові матеріали», – акцентує вчителька.
Як зробити додаткові заняття з математики справді цікавими для дітей?
Насамперед варто розуміти, що такі заняття мають бути орієнтовані саме на потреби учнів. Тож від того, хто прийде на заняття, залежить і його наповнення. А щоб не доводилося посеред уроку нашвидкуруч перебудовувати його хід, перед початком можна запитати в учнів, із чим вони хотіли б попрацювати сьогодні.
«У мене є посібник із розробками таких занять по темах та класах від ГО «Навчай для України». Цей інструмент допомагає, адже він пропонує готові набори вправ. Але кожен вчитель чи вчителька може підлаштовувати їх відповідно до потреб свого класу», – каже вчителька.
Саме заняття зазвичай триває годину, але Софія адаптує тривалість і під розклад дітей: якщо в когось після уроків є гурток або потрібно встигнути на автобус, час заняття коригують.
Small Talk
Починати такі заняття вчителька радить зі встановлення контакту з дітьми – запитати, як справи, що нового, тобто такий собі Small Talk, щоб створити комфортну атмосферу.
«Я часом приношу печиво або пропоную чай, якщо заняття проводимо в моєму кабінеті. Це допомагає зробити урок приємнішим», – каже Софія.
Математика в реальному житті
Часто діти не розуміють, як те, що вони вивчають на уроках математики, застосувати в реальному житті. А тому й втрачають мотивацію щось вчити. Дійсно, у шкільній програмі є теми, які можуть і не знадобитись у повсякденні. Але є, наприклад, задачі на пошук площі чи периметру. А це стане в пригоді під час ремонту, коли треба вирахувати, скільки шпалер чи паркету потрібно закупити для кімнат різної форми. Під час занять варто це пояснювати, акцентує Софія.
Тренажери з вправами та гейміфікація
Звісно, і без прикладів теж не обійтися. Тут у пригоді стануть різні тренажери з вправами: від традиційних посібників та підручників до онлайн-платформ – як-от Learningapps, Wordwall, Kahoot – та створення вправ за допомогою штучного інтелекту. Той же Chat GPT може згенерувати, наприклад, 10 рівнянь для тренування.
Платформи Kahoot або Wordwall також дають змогу учням відтреновувати теорію в ігровому форматі. Це може бути проста вправа, яка багато разів повторюється, допомагаючи відпрацювати навичку без монотонності.
Вивчати математику граючи допомагає безплатна платформа MatsGO, яку створив Сергій Щербина, випускник програми «Навчай» ГО «Навчай для України». Тут ви знайдете різні приклади вправ для всіх класів у форматі ігор.
«Такі методи працюють особливо добре в невеликих групах, де учні мають більше можливостей для взаємодії. Це про те, щоб відпрацювати якусь навичку і водночас трішки розважитися, бо деяким учням дійсно дуже складно «висидіти» 45 чи більше хвилин, просто розв’язуючи задачі», – каже Софія Мишелова.
Командні або парні завдання
«Наприклад, якщо одна дитина вже розв’язала приклад, а інша ще ні, то я прошу першу пояснити другій. Або ж вони можуть виконувати завдання в групах. Це не лише закріплює матеріал, а й допомагає розвивати комунікативні навички», – продовжує вчителька.
Вона каже, що важливо старатися залучати всю аудиторію. Класична робота біля дошки – коли хтось один розв’язує, а інші переписують – не завжди ефективна. Особливо, коли заняття відбуваються вже після всіх уроків.
Інтервальне повторення
А щоби пройдені теми не забувалися, важливо час від часу до них повертатися. Як розповідає вчителька, у шкільній програмі часто буває так, що тему пройшли й забули, а потім вона згадується лише наприкінці навчального року. Тому важливо регулярно повертатися до ключових тем через мінітести або короткі завдання. Так знання закріплюються краще, й учням простіше їх застосовувати.
«Моя структура заняття досить гнучка: я не завжди дотримуюся суворої схеми на кшталт «вступ – актуалізація – основна частина – перевірка», а орієнтуюся на те, скільки дітей прийшло і які їхні потреби. Наприкінці завжди проводимо рефлексію – що вдалося, а над чим ще треба попрацювати. Головне – це адаптація до рівня учнів та їхніх потреб. Одним комфортно працювати просто з підручником, іншим потрібні інтерактивні завдання або командна робота. Варто тестувати різні підходи, щоб знайти найефективніший спосіб для кожної групи», – підсумувала Софія Мишелова.
Авторка: Ірина Троян, журналістка «Вчися.Медіа»
Проєкт реалізується ГО «Навчай для України» в рамках програми «MYRPUA» за підтримки Міністерства освіти і науки України та фінансування Education Cannot Wait (ECW).
